Наприкінці XVIII століття Берлін залишався містом суворих правил: дворяни майже не спілкувалися з представниками інших станів, а євреї жили з численними правовими обмеженнями. Але саме у цей час у будинках молодих містянок почали збиратися люди, які за звичайних обставин навряд чи сиділи б за одним столом. Далі на berlinka.info.
За чаєм у берлінських салонах говорили про Гете, філософію, мистецтво та майбутнє суспільства. Ці зустрічі не мали офіційного статусу, але за кілька років стали популярними серед письменників, філософів, аристократів і політиків, які шукали цікавих розмов.
Хто започаткував салонне життя Берліна?
У 1780-х роках у столиці Німеччини сталося те, що здавалося майже неможливим. Доньки найбагатших єврейських родин почали запрошувати до своїх віталень письменників, офіцерів, вчених, дипломатів і навіть пруських аристократів. Для Берліна, де кожен знав своє місце у суспільній ієрархії, це було дивовижним явищем, проте зовсім не випадковим.
Після Семирічної війни заможні єврейські родини дедалі частіше забезпечували донькам гідну освіту, керуючись думкою філософа Мойсея Мендельсона (Moses Mendelssohn), що знання та відкритість до німецької культури можуть змінити становище єврейської громади. Завдяки цим змінам у Берліні з’явилися перші салони – без пишних церемоній, але з книжками, музикою, палкими суперечками й творчими гостями.
Чому берлінські салони стали унікальними?
У цих вітальнях не цікавилися титулом, але уважно ставилися до гостей, які приносили нові книжки, незвичайні думки або сміливі ідеї. Саме тому у будинках письменниць Генрієтти Герц (Henriette Herz) і Рагель Левін Варнгаген (Rahel Levin Varnhagen) вільно спілкувалися гості, яких розділяли закон, станові привілеї та релігія.
Такі вечори швидко втратили статус звичайних чайних церемоній. Там формувалися знайомства, які згодом вплинули на літературу, музику й навіть на державні реформи. Недарма сучасні історики називають тодішні берлінські салони одним із небагатьох місць, де емансипація починалася не з указів, а зі звичайної бесіди.
Цікаві факти про берлінські салони:
- письменниця Доротея Мендельсон (Dorothea Mendelssohn) у вітальні Генрієтти Герц познайомилася з одним із лідерів німецького романтизму Фрідріхом Шлегелем (Friedrich Schlegel);
- меценатка та знавчиня музики Сара Леві (Sara Levy) допомогла музиканту Феліксу Мендельсону підготувати відоме виконання ораторії Баха;
- власниця одного з берлінських салонів Пессель Коен (Philippine Cohen) об’єднала навколо себе літературний гурток “Північна зірка” (Nordsternbund), куди входили письменник і драматург Генріх фон Клейст (Heinrich von Kleist), поет Адельберт фон Шаміссо (Adelbert von Chamisso) та дипломат Карл Август Варнгаген фон Ензе (Karl August Varnhagen von Ense).
Письменник Жан Поль (Jean Paul) дивувався незвичним компаніям берлінських салонів, де гості спілкувалися без станових розмежувань. Саме це і зробило такі вечори відомими далеко за межами німецької столиці.
Як Генрієтта Герц змінила правила світських зустрічей?
Письменниця Генрієтта Герц (Henriette Herz) не збиралася ставати символом нової епохи. Донька лікаря, яка здобула гарну освіту, у 15 років вийшла заміж за відомого медика та філософа Маркуса Герца (Marcus Herz). Саме чоловік заохочував її вивчати мови, природничі науки та сучасну літературу. А потім у вітальні родини почали збиратися незвичайні співрозмовники.
Спочатку формувалися невеликі читацькі гуртки. Згодом коло гостей збільшилося:
- старші прихильники Просвітництва сперечалися про філософію й науку;
- молоді поети та письменники приносили нові книжки, читали уривки й годинами вели дискусії про літературу.
Письменник Карл Моріц (Karl Moritz) саме у салоні Герц вперше представив творчим колам вірші молодого Йоганна Гете (Johann Goethe). Твори настільки сподобалися, що поступово стали майже обов’язковою темою кожної зустрічі. Завдяки дамським салонам Берлін вперше побачив інший формат світського життя: без пишних церемоній, з простим чаюванням, коли головною цінністю вважалася цікава розмова.
Про те як Рагель Варнгаген стала голосом берлінського салону
Якщо Генрієтта Герц зібрала навколо себе просвітників, письменників і вчених, то Рагель Варнгаген розширила це коло, залучивши дипломатів, аристократів і політиків. Її більше цікавило, що люди думають, чого бояться і про що мовчать. Ця особливість розмов стала магнітом для всіх охочих.
До невеликої мансарди на Єгерській вулиці (Jägerstraße) біля Жандарменмаркту (Gendarmenmarkt) приходили:
- принц Луї Фердинанд Прусський, який виконував на фортепіано власні твори;
- брати Шлегелі з дискусіями про літературу;
- вчені Вільгельм та Александр фон Гумбольдти з розмовами про науку.
Дипломати та офіцери палко сперечалися з письменниками, проте Рагель завжди контролювала ситуацію, щоб всі почувалися невимушено та цікаво. Також говорили про Французьку революцію, права жінок, і майбутнє Пруссії.
Один із гостей салону пізніше згадував, що найсміливіші ідеї, найгостріші жарти та найнеочікуваніші думки виникали там самі по собі. Недарма салон пані Рагель називали “республікою вільного духу”, де цінували вміння думати, слухати й переконувати.
Як змінилося життя за межами салонів?
Вплив таких зустрічей виходив далеко за межі віталень. Серед гостей берлінських салонів були люди, які згодом опинилися у центрі прусських реформ 1807–1812 років. Ідеї, які обговорювалися у вузьких колах, вони поступово реалізовували у державних рішеннях та нових правилах.
Змінювалися й особисті долі учасників салонних зустрічей. Єврейські дівчата дедалі частіше стали одружуватися з представниками дворянських родин, що здавалося неможливим через станові та релігійні перепони. Хоча такий вибір мав свою ціну: єврейки мусили приймати християнство, щоб офіційно створити родину.
Чому епоха салонів поступово завершилася?
На початку XIX століття Берлін радикально змінився. Наполеонівські війни, хвиля консерватизму, зростання національних настроїв і нові прояви антисемітизму поступово змінювали атмосферу, в якій народилися перші салони. Те, що наприкінці XVIII століття виглядало сміливим експериментом, почало втрачати свій вплив.
Новини берлінці дедалі частіше стали дізнаватися з газет, а політичні суперечки перенесли до парламентів і партійних клубів. Лекції, концерти та виставки почали влаштовувати у культурних установах. Так приватні вітальні втратили роль популярного лідера, навколо якого вирувало інтелектуальне життя Берліна.
Салони змінилися, але не зникли
Однак сама ідея залишилася. У XX столітті салони все одно збиралися. Тільки змінилися теми. Говорили про нове мистецтво і модернізм, експерименти авангарду, роль жінки у суспільстві, право на освіту й творчість. Аналізували політичні потрясіння Європи, Першу світову війну, революції, майбутнє демократії. Не забували й про літературу, філософію та ідеї, які змінювали уявлення про людину та культуру.
Після того як у 1933 році владу захопили нацисти, більшість берлінських салонів припинили своє існування. Єврейські письменники, художники та інтелектуали мусили емігрувати або ховатися, а всі незалежні культурні зустрічі контролювала держава. Тому напередодні Другої світової війни берлінська салонна традиція вже значно відрізнялася від тієї, яка зробила відомими будинки творчої інтелігенції міста.
Спадщина берлінських салонів
Ці міні-клуби у міських вітальнях не змінили світ, не скасували станових привілеїв і не подарували жінкам рівні права. Але саме у салонах Берліну вперше стало можливим спілкування без станових кордонів.
Генрієтта Герц, Рагель Левін Варнгаген, Сара Леві та інші неординарні жінки довели, що іноді вільне спілкування за чаєм здатне вплинути на важливі політичні чи культурні події. Саме тому берлінські салони залишилися в історії Німеччини не лише цікавою сторінкою минулого, а й прикладом того, як неординарні зустрічі талановитих людей здатні радикально вплинути на суспільство.
Джерела:
- https://jwa.org/encyclopedia/article/berlin-salons-late-eighteenth-to-early-twentieth-century
- https://www.spiegel.de/panorama/die-rebellion-der-toechter-a-255ae0c8-0002-0001-0000-000013490206
- https://damals.de/artikel/die-kuehnsten-ideen-wurden-hier-aufgereiht
- https://www.tagesspiegel.de/kultur/gute-gesellschaft-auf-ungenierte-art-4231951.html
- https://www.haaretz.com/jewish/2020-08-11/ty-article/.premium/sinners-or-trendsetters-a-forgotten-trio-of-19th-century-jewish-feminists/0000017f-e730-d97e-a37f-f7753d7d0000
- https://www.dissercat.com/content/berlinskie-salony-kak-sposob-integratsii-evreiskikh-zhenshchin-v-prusskoe-obshchestvo-na-rub
- https://www.geo.de/wissen/literarische-salons-wie-frauen-des-intellektuelle-berlin-um-1800-praegten-30180270.html