Жіночий журнал “Der Bazar” – одне з перших німецьких видань, яке формувало модні смаки та уявлення про стиль життя у XIX столітті. У сучасному світі виходять тисячі жіночих журналів, таких як “Тіна”, “Донна” чи “Лідія”, але саме “Der Bazar” давав стандарти моди та соціальної естетики у Берліні, Парижі, Лондоні й навіть за океаном. Для дослідників історії моди та культурології це видання є цінним джерелом: воно відображає модний одяг і стиль життя, соціальні ролі та ідеали жіночності, а також взаємозв’язок культури та преси. Далі на berlinka.info.
Важливо звернути увагу на те, які теми моди, етикету та побуту висвітлював журнал, як міжнародне поширення впливало на локальні культурні контексти та які методи ілюстрацій і текстових матеріалів використовувалися для формування стилю та смаку. Детальніше про це можна знайти на сайті.
Як народжувався “Der Bazar”?

“Der Bazar” був не лише добіркою модних картинок і порад. Він допомагав читачкам зорієнтуватися, як сучасно та впевнено виглядати у світі, який швидко змінювався. Назва журналу – “Bazar” (Ярмарок) – відображала концепцію відкритого простору, де сусідували різні інтереси та ідеї. Біля його джерел стояли двоє людей, без яких видання не існувало б. Ідею створення запропонувала Антоні фон Космар (Antonie von Cosmar) – письменниця і\та драматургиня, яка добре знала, чим живуть жінки та що їх цікавить. Видання заснував у 1854 році берлінський видавець Луїс Шефер (Louis Schäfer), який перетворив задум на міжнародний бренд. Завдяки поєднанню креативності та видавничої майстерності “Der Bazar” швидко вийшов за межі Німеччини й став феноменом світової культури моди.
Журнал охоплював 5 основних напрямків, які зробили його універсальним і захопливим:
- Мода та одяг – читачки знаходили поради щодо силуетів, стилів і створення власного образу: від крою суконь до аксесуарів.
- Побут і облаштування домівки – поради з домашнього комфорту та інтер’єру робили видання корисним і для повсякденності.
- Етикет і спосіб життя – журнал навчав, як поводитися на балах, допомагаючи жінкам почуватися впевнено.
- Соціальна та культурна освіта – через ці сторінки читачки дізнавалися про роль жінки у суспільстві та вплив культури на стиль життя.
- Креативна та культурна ініціатива – поєднання творчого задуму письменниці та видавничої майстерності перетворило видання на культурний феномен свого часу.
Спочатку “Der Bazar” виходив як “Technische Muster-Zeitung für Frauen” (Технічне видання для жінок), де вчили кроїти та шити. Але вже з 1857 року він перетворився на повноцінний ілюстрований журнал. Там формували смак, настрій і стиль життя: поради були практичними, дизайн – елегантним, без зайвої розкоші. Для сучасних студентів і дослідників це справжня лабораторія, котра демонструє, як журналістика моди формувала уявлення про сучасну жінку та її роль у місті.
Від ательє до крамниць: як мода вийшла на вулицю

Кінець ХІХ століття задав моді зовсім інший темп. Крамниці почали пропонували широкий асортимент готового одягу, тому дохід кравчинь помітно знизився. “Der Bazar” уважно фіксував ці зміни. Наприклад, у статті за 1896 рік процес придбання пальта подавався як маленька вистава. Жінці одяг не пасував, однак продавчиня зуміла умовити, вирішальним аргументом стала фраза “таке зараз всі носять”. За цією сценою легко читається нова логіка моди, де вирішальною була не якість, а відчуття належності до найголовніших модниць Берліну.
Паралельно змінювався й візуальний стиль журналу. Розкішні вітальні та декоративні фони поступалися стриманим, майже порожнім просторам. У центрі зображення вже був не антураж, а сама постать жінки: постава, контур сукні, лінія плечей. Дама більше не “розчинялася” в інтер’єрі, а відігравала головну роль у формуванні образу. Ці зміни були маломітними, але саме вони визначили перехід до нового бачення моди, де одяг працював на особистість, а не на декорацію.
Коли мода отримала голос

У другій половині XIX століття жіноча мода вже не була привілеєм тільки салонів та аристократії. Вона увійшла у повсякденне життя всіх міських жінок: сукні стали показником статусу, стилю й навіть характеру. Журнал “Der Bazar” від самого початку приділяв увагу багатому спектру тем, які цікавили сучасну жінку того часу. Попит на “Der Bazar” зростав не лише у Берліні. Його читали у Парижі, Лондоні та за океаном. Через сучасні науковці вважають це видання цінним джерелом ще й для порівняльних досліджень: можна відстежити, як німецький журнал впливав на “Harper’s Bazaar” (Ярмарок Гарпера) у США, “De Gracieuse” (Витончена) у Нідерландах, “Magyar Bazár” (Угорський ярмарок) в Угорщині.
У 1863 році журнал вже виходив значними накладами різними мовами: близько 105 000 примірників німецькою, 50 000 – англійською, 32 000 – французькою та 15 000 – іспанською. Тодішня преса називала “Der Bazar” одним із найпоширеніших жіночих журналів світу, загальний наклад якого сягав понад пів мільйона примірників. Видання створювало спільний візуальний та культурний простір для жінок у різних країнах, поєднуючи їх через мову моди, силуети та уявлення про елегантність. Саме так формувався стриманий, але відчутний космополітичний характер журналу. А його візуальна мова, структура матеріалів і поєднання моди з повсякденним життям стали орієнтиром для інших видань.
Як змінювалася роль жінки у суспільстві через “Der Bazar”?

Журнали на кшталт “Der Bazar” переконували: бути жінкою у XIX столітті – набагато більше турбот, ніж тільки доглядати за домівкою. Сукні та аксесуари стали сигналом статусу, смаку та сучасності. Читачки могли відчути, що їхній вибір одягу та поведінки має значення, і що вони самі стають видимими учасницями міського життя.
Водночас “Der Bazar” доводив, що жіночі справи – це ще й культурна діяльність. У такий спосіб мода та стиль перетворювалися на спосіб взаємодії з суспільством, а журнал взяв роль провідника, який допомагав дамам орієнтуватися у світі нових соціальних норм. Повсякденне життя поступово перепліталося з культурним впливом, а роль жінки розширювалася й ставала помітнішою.
Про те, як “Der Bazar” став архівом зниклого світу

Проте навіть шалена популярність не змогла захистити “Der Bazar”, коли історія різко звернула у темний бік. У 1933 році, коли до влади прийшли нацисти, журнал припинив існування. Після майже 80 років на ринку він зник разом із цілим стилем життя: буржуазною впорядкованістю, балами, корсетами, затишними вітальнями та вірою у стабільний, передбачуваний світ. Це був не просто кінець видання, а й сумне прощання з епохою.
І все ж таки цей журнал не розчинився у часі. У XXI столітті окремі номери все ще можна знайти у приватних колекціях або на онлайн-аукціонах. Опубліковані матеріали знаходять нове життя, вони допомагають при організації:
- тематичних вечірок та історичних костюмів – образи з журналу оживають у сучасних балах;
- фотосесіях та соціальних мережах – силуети, зачіски та композиції з ілюстрацій можна модернізувати для Instagram або блогів про стиль;
- гардеробах із ноткою минулого – поєднання класичних фасонів і сучасних речей для створення унікального образу;
- дизайнах та декорах оселі – інтер’єри та цікаві деталі з журналу надихають на облаштування затишних куточків і стильних акцентів у сучасній квартирі;
- креативних проєктах та рукоділлі – малюнки з тканинами, візерунками та прикрасами дарують чимало ідей для створення власних аксесуарів.
“Der Bazar” першим зумів довести, що мода – це не лише одяг, а й атмосфера, самовираження й ті важливі дрібнички, які роблять життя жінки яскравішим та цікавішим. Фактично журнал навчив дам орієнтуватися у світі образів задовго до того, як це стало нормою, і зробив моду зрозумілою без зайвих слів.
Джерела:
- https://www.instagram.com/p/DE7Bt9wCu24/
- https://kz.kursiv.media/2022-10-01/kak-i-kogda-poyavilis-glyancevye-zhurnaly/
- https://journals.openedition.org/trajectoires/5983#
- https://www.booklooker.de/B%C3%BCcher/Der-Bazar-Illustrierte-Damen-Zeitung-Jg-27-1881/id/A01SkkOR01ZZR
- https://www.pinterest.com/pin/522769469250695612/
- https://www.abebooks.com/Bazar-Illustrirte-Damen-Zeitung-Nr-25-1893/31523974665/bd
- https://www.etsy.com/market/der_bazar