Аннегрет Раунігк – історія однієї родини у сучасній Європі Берлін

У сучасній Європі материнство дедалі частіше пов’язане з індивідуальним життєвим плануванням. Багато жінок поєднують освіту, професійну діяльність, особисті інтереси та сімейне життя, відкладаючи народження дітей на пізніший час. Демографічні дослідження фіксують зростання кількості випадків пізнього материнства, зокрема у сім’ях, де вже є кілька дітей. У цьому контексті багатодітна родина розглядається як одна з можливих моделей сімейного устрою, що формується залежно від особистих і медичних обставин. Далі на berlinka.info.

Одним із прикладів стала історія Аннегрет Раунігк (Annegret Raunigk). У травні 2015 року у районі Берлін-Шпандау (Berlin-Spandau) 65-річна жінка народила четверню – трьох хлопчиків і дівчинку – шляхом планового кесаревого розтину. На той момент вона вже виховувала 13 дітей і мала 7 онуків. Після народження четверні родина налічувала 17 дітей.

Пологи та перші дні нових членів родини

Після нелегких пологів Аннегрет Раунігк розповідала, що для неї є дійсно важливим: здоров’я дітей і власне самопочуття. У розмові з журналістами газети “Bild am Sonntag” вона відзначала, що після кесаревого розтину почувається добре, і щодня приділяє час немовлятам, щоб допомогти їм адаптуватися до нового життя. За її словами, у берлінській лікарні дітям приділили багато уваги й тепла, персонал був уважним. У цій палаті маленькі новонароджені й не здогадувалися, що їхня поява викличе таку широку увагу поза стінами лікарні.

Аннегрет Раунігк офіційно увійшла до Книги рекордів як найстарша у світі мати четверні. Дівчинка та три хлопчики народилися на 14 тижнів раніше терміну, що для лікарів не було несподіванкою: багатоплідна вагітність і вік матері створювали значний ризик щодо своєчасності пологів. Першою на світ з’явилася Ніта (Nita) – найменша серед четверні, вагою всього 655 грамів. Потім народився найбільший хлопчик Дріс (Dries), а за ним – Бенс (Bence) і Фйонн (Fjonn), кожен зі своїми особливостями і крихким початком життя. Відтоді фраза “ми – велика родина” стала буденністю як праця, турбота, боротьба за кожен грам і подих.

Четверня у 65: як історія Аннегрет привернула увагу?

Історія Аннегрет Раунігк швидко привернула увагу у Німеччині та за її межами. Це було пов’язано з тим, що народження четверні стало можливим завдяки використанню донорських яйцеклітин – практики, яка регулюється в різний спосіб у країнах Європи. Жінки, які з медичних причин не можуть використовувати власні яйцеклітини, у таких випадках звертаються до клінік за кордоном. У низці європейських країн діють різні правові підходи до допоміжних репродуктивних технологій, зокрема:

в Україні, Чехії та Іспанії законодавство дозволяє імплантацію кількох ембріонів одночасно для підвищення шансів на успішну вагітність;
медичні процедури проводяться з урахуванням стану здоров’я пацієнтки та чинних протоколів;
остаточне рішення ухвалюється після індивідуальної медичної оцінки.

Саме цей варіант обрала пані Аннегрет, звернувшись до медичних фахівців в Україні. Лікарі у Німеччині звертали увагу на особливості такої вагітності, зважаючи на багатоплідність і вік пацієнтки. Фахівці за кордоном також підходили до процедури з обережністю, дотримуючись медичних протоколів і погодившись на імплантацію після відповідної оцінки стану здоров’я. Для Аннегрет Раунігк важливішим було бажання доньки Лелії мати молодших брата чи сестру. Лелія – тринадцята дитина, народжена, коли мамі виповнилося 55 років.

Цікаво, що хрещеним батьком дівчинки став тодішній федеральний президент Горст Келер (Horst Köhler). На момент останньої вагітності старші діти Аннегрет були вже дорослими: від 13 до 34 років, а деякі мали власних дітей. Для всієї родини це був новий етап життя, сповнений як радості, так і турботи – реальний приклад того, як сім’я адаптується до нестандартних життєвих ситуацій, де любов і взаємна підтримка стають головними орієнтирами.

Вибір і закон: непрості рішення зрілої матері

Гінеколог багатодітної матері Кай Гертвиг (Kai Gertwig) із Шенеберга (Schöneberg), який супроводжував Аннегрет під час вагітності, зазначав, що з медичної точки зору її фізичний стан не вказував на неминучі ускладнення. Водночас наголошував: виношування четверні завжди є серйозним навантаженням для організму будь-якої жінки. За словами лікаря, про факт імплантації донорських яйцеклітин в Україні він дізнався вже після початку спостереження. Це пов’язано з нормами німецького законодавства. Відповідно до них участь у подібних процедурах може мати правові наслідки, навіть якщо вони були проведені в країні, де такі дії дозволені.

У Німеччині питання донорства яйцеклітин протягом багатьох років залишається предметом обговорення серед юристів, медиків і суспільних експертів. Учасники дискусій звертають увагу на такі аспекти:

чинне регулювання не завжди відображає реальні життєві ситуації родин із великою кількістю дітей;
закон ускладнює оцінку медичних і правових аспектів;
поняття так званого “розділеного материнства” потребує більш зваженого й точного підходу з урахуванням умов, у яких зростають діти.

Федеральний конституційний суд Німеччини у своїх рішеннях виходить із принципу, що розширена система опіки підвищує рівень захисту дитини. Додаткова підтримка може сприяти її добробуту. Водночас у правовому полі зберігається різниця у підходах до репродуктивного матеріалу: жіноча яйцеклітина регулюється суворіше, ніж чоловіча сперма. Експерти зазначають, що такі відмінності сформувалися історично. Тому їх дедалі частіше переглядають з урахуванням сучасної медицини, сімейних моделей і цінностей XXI століття..

Щоденні турботи великої родини

Сама Аннегрет Раунігк не звертала увагу на критику та обговорення у пресі. Для неї головним завжди були діти, родина, яка дарує затишок. Після народження четверні вона деякий час жила у невеликому містечку Гекстер (Guxhagen), де підтримка була доступнішою та простішою. А у 2017 році повернулася до Берліна. У столиці, за її словами, легше організувати життя великої родини: там більше можливостей знайти надійних нянь, помічників, контакти для додаткової опіки. Це особливо важливо, коли у сім’ї вже 17 дітей, а четверо наймолодших ще й потребують постійної уваги та догляду.

У XXI столітті звичайною стала традиція вітати вагітних, проводити різні обговорення про здоров’я та підготовку до народження дитини. Але у випадку Аннегрет це залишилося практично поза увагою. Проте для пані Раунігк рішення залишалося за нею – планування та організація життя дітей відбувалася в її власному ритмі, з урахуванням індивідуальних потреб кожного з малюків. У повсякденності це проявлялося у дрібних, але важливих речах: годування, сон, ігри, перші кроки та кожен момент спостереження за тим, як малі ростуть.

Як змінилося життя родини після сенсаційних пологів?

Історія Аннегрет Раунігк привернула увагу не лише медиків та журналістів, а й соціологів, які вивчають, як матері зрілого віку впливають на повсякденне життя дітей та взаємини у сім’ї, особливо коли між найстаршими і наймолодшими велика різниця у віці. У родинах такого типу старші діти часто беруть на себе частину турбот, допомагають молодшим, передають власний досвід і знання, а малі – додають енергії, руху та радості. Це не абстрактна концепція, а реальне життя великої родини, де різні покоління взаємодіють, навчаються одне в одного й підтримують у буденних справах.

Аннегрет у цьому контексті стала предметом суспільного інтересу, її історія довела, що материнство може мати різні форми та сценарії. За відсутності медичних протипоказань вік сам по собі не є визначальним чинником. Вона продовжувала піклуватися про дітей так, як вважала за потрібне. І попри широку увагу преси та суспільства, залишалася впевненою у власному виборі. Її приклад довів, що материнство можна планувати по-своєму, навіть у 65 років, і що нові діти – це не обтяження, а джерело радості. Цей випадок змусив багатьох європейок змінити думку щодо створення сім’ї та реалізацію власних планів на майбутнє.змусив багатьох європейок змінити думку щодо створення сім’ї та реалізацію власних планів на майбутнє.

Джерела:

Аннегрет Раунігк – історія однієї родини у сучасній Європі

Пологи та перші дні нових членів родини

Четверня у 65: як історія Аннегрет привернула увагу?

Вибір і закон: непрості рішення зрілої матері

Щоденні турботи великої родини

Як змінилося життя родини після сенсаційних пологів?

Related Articles

Монастир “Цариця мучеників” – тиша, що зберігає пам’ять Берліна

Кризова психологічна підтримка у Берліні: безплатні служби та контакти

Жіночий центр “Матильда” – безпечний простір, допомога та сила для жінок у районі Марцан-Геллерсдорф

Луїза Шредер – історія першої жінки-меркині Берліна та “матері міста”