Валентин Мангеймер народився в 1815 році, його батько був торговцем. У 1844 році він одружився з Філіппіною Беренд, дочкою торговця промисловими товарами та виробника жіночих пальт, Джозефа Беренда. З дружиною мав трьох синів і п’ять дочок. Одним із його братів був Моріц Мангеймер. Більш детально про життя засновника відомого бренду одягу читайте на berlinka.info.

Заснування торгової марки

У тридцять років він переїхав до Берліна, це місто стало для нього домом. В 1836 році разом зі своїми братами Моріцом і Девідом заснував тут компанію з перероблювання текстилю «Gebr. Manheimer». Подейкують, що гроші на початок справи отримав від виграшу в лотерею. Валентин Мангеймер відділився від своїх братів у 1839 році й заснував компанію «V. Manheimer». Поряд із компанією Германа Герсона це був один із перших виробників жіночого одягу в Берліні. Мангеймер використав традиції та досвід старого берлінського кравецького ремесла, щоби побудувати велику компанію з виробництва одягу. Це частково базувалося на видавничій системі. Виробляв переважно недорогі жіночі пальта з товстої вовни. Його вироби продавалися не тільки в Німеччині, він почав продавати їх і за кордон. Його компанія «V. Manheimer» мала філію в Лондоні.

У 1856 році Валентин Мангеймер вступив до Товариства друзів. У 1862 році він замовив архітектору Фрідріху Гітцигу побудувати віллу в новому районі Тіргартен, за адресою Белевюштрассе, 8.

Міжнародні успіхи бренду

Особливо після заснування Німецької імперії в 1871 році Мангеймер закріпився на міжнародному ринку, склавши неабияку конкуренцію виробникам із Парижа й поставлявся в США. За показниками продажів фірма Мангеймера посіла друге місце у швейній промисловості після фірми Германа Герсона. Наприкінці 1890-х років у компанії «Manheimer» працювало майже 8000 працівників.

У 1873 році він був призначений радником із торгівлі, а в 1884 році — таємним радником торгівлі. Його дружина Філіп замовила Антону фон Вернеру картину з нагоди сімдесятиріччя Мангеймера. Після смерті він залишив статок у 10–12 мільйонів марок.

Після його смерті бізнес продовжили його сини Фердинанд, Густав і Альфред. Але Густав та Альфред вирішили відійти від справи, відповідно в 1903 і 1904 роках. Фердинанд став єдиним власником. Пізніше компанією займався його син Адольф. Під час Великої депресії компанія зазнала фінансового краху. Дочка Джулі Мангеймер була дружиною промисловця Ісидора Льове.

Відродження бренду «V. Manheimer»

Та на цьому історія бренду не закінчилася. Підприємці Крістіан Борос і Лотар Екштайн, разом із кількома іншими партнерами запустили бренд чоловічої моди, який хотів спиратися на великі традиції берлінського шиття і водночас усунути деякі протиріччя на ринку розкоші. Для цього вони відродили бренд «Manheimer», який повністю оновив світовий ринок у середині ХІХ століття. Борос і Екштайн, вважають, що засновник компанії Валентин Мангеймер був таким же фундаментальним для індустрії моди, як Готліб Даймлер для індустрії мобільності.

Мангеймер придумав важливу ідею вимірювати не лише одне окреме тіло, а сотні. З цього він склав середнє значення. Чотири розміри, які він тоді визначив, були відзначені на внутрішній стороні рукава. Назви були, від малого до великого: «Backfisch», «Normal», «Lush» і «Fatal». Поєднання статистики та серійного виробництва, це, так само як Генрі Форд не продавав карети, виготовлені вручну, а автомобілі з конвеєра.

Тим самим Мангеймер демократизував моду, оскільки його вироби, особливо берлінське пальто, були доступні для середнього класу, що формувався, а також блискуче продавалися за кордоном. Валентин Мангеймер був частиною берлінської індустрії одягу, яка з 1800 компаніями часом була більшою за вічну примадонну — Париж.