Німецька співачка та актриса була однією з найвідоміших міжнародних кінозірок з 1930-х років. Фільм «Блакитний янгол», у якому вона виконала пісню «Я готова до любові з голови до ніг», ознаменував її прорив до міжнародної слави. Вона була першою великою актрисою, яка втілила емансиповану жінку, і стала іконою стилю, особливо серед глядачів. Марлен Дітріх характеризувалася своїм димним, еротичним голосом, довгими ногами та елегантними брючними костюмами. Після приходу до влади НСДАП Марлен Дітріх емігрувала до США. У 1939 році вона стала громадянкою цієї країни. Більш докладну біографію актриси читайте на сайте berlinka.

Суворе прусське виховання

Марлен Дітріх народилася 27 грудня 1901 року в Берліні, як друга дочка лейтенанта поліції Луї Дітріха та його дружини Вільгельміни, під ім’ям Марі Магдалини Дітріх.

Марлен отримала суворе прусське виховання. Проте, особлива увага була приділена її музичній підготовці. У 1908 році помер її батько. Потім її мати вийшла заміж за лейтенанта Едуарда фон Лоша, який загинув під час Першої світової війни. Між 1918 і 1921 роками Марлен Дітріх відвідувала школу-інтернат у Веймарі, де здобула освіту скрипальки. Після закінчення школи вона ще рік продовжувала навчання в Берлінському університеті музики, але була змушена припинити його через проблеми зі здоров’ям. У 1922 році Марлен Дітріх вперше пройшла прослуховування в театральній школі й невдовзі після цього була обрана відомим театральним режисером Максом Рейнхардтом на роль у його постановці «Приборкання норовливої». Під час роботи вона познайомилася з асистентом режисера Рудольфом Зібером, за якого вийшла заміж 17 травня 1923 року.

Перші кроки у кіно

У цей час Марлен Дітріх отримала свої перші невеликі ролі в кіно, в тому числі в «Людині на дорозі» і «Трагедії кохання». 12 грудня 1924 року народилася дочка Марія. Режисер Йозеф фон Штернберг дізнався про Марлен Дітріх і побачив, що вона ідеально підходить для «Лоли». У 1930 році він дав їй головну роль у фільмі «Блакитний ангел» з Гансом Альберсом. Фільм мав великий успіх і ознаменував міжнародний прорив Марлен Дітріх. 

Саме тут прозвучала пісня «Я налаштована на любов з ніг до голови». Відтоді Дітріх тісно подружився зі Штернбергом. Вона супроводжувала його в Голлівуд, де підписала семирічний контракт з кінокомпанією «Paramount Pictures». У своєму першому американському фільмі «Марокко» вона постала в образі співачки в чоловічому одязі, що викликало бурю обурення, але водночас стало революцією в жіночому гардеробі — багато жінок наслідували її приклад і відтоді почали вдягати  штани.

У наступні роки її співпраця з режисером Штернбергом привела до кількох її найуспішніших фільмів, зокрема «Шанхайський експрес» і «Диявол — це жінка». Після приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині в 1933 році й вступу в силу Закону про надання дозволу, Марлен Дітріх емігрувала до США. 

Остання роль у кіно

В Америці її успіх і популярність залишаються незмінним. У 1936-1939 роках вона знімалася з найкращими режисерами того часу, такими як Альфред Хічкок, Орсон Уеллс, Біллі Вайлдер та Ернст Любіч. На знак протесту проти націонал-соціалістів вона прийняла американське громадянство в 1939 році. З 1943 року вона перервала свою акторську роботу і супроводжувала американських солдатів у їхніх закордонних місіях, виступаючи на військових базах до кінця війни. 

У 1961 році Дітріх зіграла свою останню велику роль у фільмі «Нюрнберзький суд», де вона грала вдову німецького генерала, засудженого до страти. 

У 1987 році примадонна опублікувала свої мемуари під назвою «Я, слава Богу, берлінка». Марлен Дітріх померла 6 травня 1992 року в Парижі у віці 90 років.