Берлін здавна славиться талановитими модельєрами, які вносять свої нотки креативності у світ моди. Вже не один рік тримається попит на вироби німецької модельєрки Естер Пербандт, яка заснувала однойменний бренд у 2004 році. Критики відзначають характерний дизайн, бездоганне пошиття та геніальне використання тканин, що створює неповторний стиль. Всі колекції виділяються тонкими відтінками й чистими лініями, що стосується, як одягу, так і аксесуарів. Берлінки та гості міста вже мали змогу оцінити її чорні колекції та перформативні презентації, де прозорі тканини поєднуються у важкому дизайні. Шлях до успіху був складним, але Естер знайшла свою нішу і впевнено утримує позиції, завдяки креативності та фантазії. Більше на berlinka.info.
Як створювала собі ім’я?
Естер Пербандт народилася у Берліні в родині музикантів, дизайн одягу вивчала у Берлінському університеті мистецтв, а от ступінь магістра дизайну моди та текстилю здобула у Парижі. Дівчина завжди прагнула шліфувати майстерність у визнаному центрі моди, тому 1,5 року працювала дизайнером у французькій торговій марці “Chacok”. Характерна фішка її колекцій – чорний колір, який вона вміло використовує і нестандартно презентує. Свою марку заснувала у 2004 році, долучалася до різних показів мод, а от свій перший самостійний влаштувала лише у січні 2010 року. Креативність моделей оцінили, з’явилися замовлення, у 2014 році Естер розробляла робочу форму для “Komische Oper Berlin”, працювала з відомими майстрами у сфері музики, кіно, фотографії.
Широку популярність їй забезпечив власний показ мод у січні 2017 року у “Volksbühne Berlin”, вже через 3 роки після цього Естер Пербандт стала однією з 12 учасниць міжнародного кастинг-шоу дизайнерів “Making the Cut” Хайді Клум і Тіма Ганна, яке проходило на стрімінговій платформі Prime Video. Естер була єдиною представницею Німеччини, її колекції привернули увагу журі, зокрема відомої зірки подіуму Наомі Кемпбелл. Сама Естер відзначала, що за її брендом вже закріпилося певне кліше: чорний колір, стиль і оригінальна музика.
Реалізована дитяча мрія
Естер розповіла журналістам інтернет-видання “Harpersbazaar.kz”, що з дитинства мріяла стати дизайнеркою. Ця думка вперше відвідала її у 12 років і з того часу ніколи не полишала. Дорослі вважали, що минеться, бо всі дівчата хочуть займатися дизайном, і це Естер дуже ображало. У вільний час замість книжок та мультфільмів вона годинами експериментувала з одягом: компонувала різні речі, приміряла, придумувала до різних образів аксесуари. Саме тоді зрозуміла, як одяг допомагає перевтілюватися. Роки навчання в університеті, аспірантуру у Парижі та роботу у Франції називала своїм затяжним марш-кидком. Коли у 2003 році повернулася до Берліну, одразу зрозуміла, що це шанс створити свій світ дизайну.
Естер додала, що важливу роль у її виборі майбутньої професії зіграли й домашні обставини. Мати ніколи не носила прикрас, мереживну спідню білизну, відмовлялася від макіяжу та яскравого манікюру. Пояснювала таке рішення тим, що для її покоління ці принципи грають величезну роль, інакше пані не вважатимуть освіченою особою. Дивлячись на матір, Естер упевнилася, що робитиме все можливе, щоб жінки могли відчути себе красунями. Своїм гуру Естер назвала Хельмута Ланга, а на початку 21 століття стала фанаткою Анн Демельмейстер і “Антверпенської шістки”.
Де шукати натхнення?
Естер Пербандт шукає творчі ідеї в процесі, пояснила журналістам, що цікаві задуми можуть з’явитися будь-якої миті: на кухні, у ванній, на прогулянці. Щодо модних журналів, то їх не купує, щоб захиститися від надлишку інформації. Хіба що іноді може погортати. Але у Пербандт склалося враження, що всі колекції однакові, тому дивитися каталог вже не так цікаво, як раніше. На питання друзів, що робитиме, коли вичерпаються ідеї, завжди відповідала, що такого не трапиться. Бо ідеї будуть із нею завжди, бо живуть поруч.
Мати Естер деякий час працювала над проєктами у Росії, звала й дочку туди. Модельєрка спочатку захопилася ідеєю, навіть почала вивчати російську мову. Її зацікавила робота російських кутюр’є. Влаштуватися на стажування одразу не пощастило, згодом знайомі допомогли підшукати у Москві місце. Довелося працювати у традиціях російського авангарду 1920-х років, цей досвід став для Пербандт дуже корисним. Потім у Парижі вчилася, як робити свої витвори витонченими та жіночими.
Як створюються колекції?
Естер відзначала, що для стійкого бренду у неї бракує необхідних сертифікацій. Але до своєї роботи ставиться дуже відповідально, навіть прискіпливо. Використовує тільки тканини, сертифіковані GOTS. Якщо необхідна вовна, детально вивчає, звідки матеріал, чи правильно оброблений. Поліестер до речей додає, але дуже мало. Раніше двічі на рік їздила до Парижа з новою колекцією, складала календар постачання. Потім дійшла висновку, що чорні вироби завжди залишатимуться класичними, тож немає потреби у зайвих клопотах.
Пербандт вирішила створити своєрідний захисний одяг для жінок, в якому вони почувалися б сильними та гарними. І хоча нерідко отримує критичні зауваження у сфері моди, що треба змінювати щось своїх колекціях на користь сучасних модних тенденцій, вважає, що краще залишатися автентичною. А підхід буде змінювати сама, коли вважатиме це за потрібне. А не за чужою вказівкою чи настирливою порадою. Те ж саме стосувалося й тканин. Журі на конкурсах звертали увагу, що дизайнерка використовує лише матові тканини, коли є пластик, поліестер, ПВХ. Естер над цим не замислювалася, але після участі в міжнародному шоу вирішила дещо змінити у своїх колекціях. Вагому підтримку надали у “Hessnatur Stiftung – Institute for Applied Sustainability” – фонді, який супроводжує компанії у напрямку сталого розвитку.
Відкриття, зроблені на шоу “Making The Cut”
Дизайнерка прийняла запрошення на цей захід не тільки, щоб привернути увагу спільноти до свого бренду, а й заради навчання. Бо дизайнер має крокувати з часом, а час – це новітні технології, які треба знати. Навчатися ж цього варто у кращих спеціалістів. Участь у шоу нагадала Естер дослідницьку експедицію, вона поділилася з журналістами, що відчувала себе астронавтом, котрий відкриває для себе цифровий всесвіт.
Це шоу розробляли для розвитку бізнесу. На першому етапі учасникам треба було визначитися з найкращою навичкою, і з цим у Естер виникли проблеми. Малювання, крій, шиття – нічого з цього вона не робила, тільки переносила ідеї на папір, а згодом – на тканину. В результаті їй все ж таки дозволили взяти участь, але рекомендували попрактикуватися хоч трохи у шитті. На щастя для дизайнерки, журі оцінювали не кравецьку майстерність, а вміння ефективно показати речі на подіумі. А в цьому у Естер досвіду та вмінь вистачало.
Найцікавіші епізоди шоу
Естер згадала події, які сталися у Musée des Arts Décoratifs при проведенні челленджа “haute couture”. Там змогла дати волю фантазії, з тюля і паєток створила дивовижну сукню для принцеси. Знову відчула себе 12-річною, коли можна було вигадувати найнеймовірніші образи. Під час показу в музеї почувалася, немов при посвяті, адже це – особливе місце, принаймні для Естер. У цей день дизайнерка усвідомила, що не обов’язково створювати образи, керуючись лише принципом “щоб вигідно продати”. Хоча б іноді варто робити те, чого просить душа. Так що шоу зробило дизайнерці найцінніший подарунок – сміливість при прийнятті рішень. І навчило повертатися в дитинство, адже тільки там реально відшукати найчистіші та найкреативніші образи для колекцій.