Регіна Гільдебрандт була жінкою, яка виділялася з натовпу, яка говорила відверто, працювала до останнього для досягнення своїх цілей і послідовно обстоювала свої погляди, не кидаючись словами на вітер. За це її високо цінували й шанували особливо. Промовисті прізвиська «Матінка Кураж Сходу», «Голос Сходу» та «Месниця за позбавлення спадку» є красномовним свідченням цього. Її невідповідна поведінка часто ставала мішенню для її політичних опонентів, особливо там, де сказати, щось у справі вони не могли. Більш докладно про життя берлінки, яка вміла боротися за права жінок читайте на berlinka.info.
Пора йти в політику
Регін Радішевскі народилася 26 квітня 1941 року в Берліні. Її батько був піаністом і концертмейстером у Державній балетній школі, мати була домогосподаркою, а потім власницею невеликої тютюнової крамниці. У родині також був брат, старший на чотири роки.
Після закінчення середньої школи в 1958 році вона вивчала біологію в Берлінському університеті Гумбольдта з 1959 до 1964 року. У 1966 році дівчина вийшла заміж за Йорга Гільдебрандта, в 1968 році здобула докторський ступінь, а в 1969 році в них народилася перша з трьох дітей. З 1964 до 1978 року Регіне Гільдебрандт була заступницею керівника фармакологічного відділу VEB Berlin-Chemie, потім до 1990 року вона була головою відділу Центрального офісу з діабету та метаболічних захворювань у Берліні. Одного разу вона назвала кар’єру, сім’ю, друзів, соборний хор стовпами свого життя.
Зі змінами в 1989 році прийшло усвідомлення того, що настав час брати участь у політичному житті — після того, як Регін Гільдебрандт виступила в опозиції до системи в епоху НДР. Спочатку вона брала участь у громадському русі «Демократія зараз», пізніше приєдналася до новоствореної СДПН і була обрана до першого вільно обраного парламенту НДР.
За права жінок треба боротися
Політик СДПН Регіне Гільдебрандт була взірцем для багатьох жінок. Вона вважала, що важливо пам’ятати історію жіночих прав. У 2019 році минуло лише сто років, як німкені отримали право обирати й бути обраними. Це показує, що права жінок ніколи не були даністю, за них завжди важко боролися, завжди були невдачі, і що за них усе ще потрібно боротися та захищати сьогодні. Це саме те, що робила Регіне Гільдебрандт. Вона уміла боротися за справу жінок. Проблеми й потреби жінок були їй близькі. Вона хотіла, щоб жінки мали вплив на процеси, їй самій хотілося «бути всюди».
Її відданість питанню догляду за дітьми та професійної незалежності для жінок була, особливо, важкою справою в 1990-х роках, тому що образ жінки на заході країни був зовсім іншим. Образ, який не сприймали жінки зі Сходу.
Нові форми насильства
Але ж рівність між чоловіком і жінкою є в Основному законі. З 1962 року жінки можуть мати рахунок без згоди чоловіка. Лише з 1977 року жінки можуть йти працювати, не запитуючи своїх чоловіків. Зґвалтування в шлюбі є кримінальним злочином із 1997 року, а Закон про захист від насильства набув чинності лише у 2002 році.
А в ці дні жінки знову відчувають загрозу своїм правам і свободі. Ненависть і насильство все ще спрямовані проти жінок і проти людей, які захищають жінок. Лише у 2018 році близько 114 000 жінок постраждали від домашнього насильства в стосунках. Насильство також з’являється в нових формах. Листи ненависті та листи з погрозами часто є відповіддю, на публікації в соціальних мережах проти правого популізму, за біженців або за рівні права. Вимога рівних прав і рівних можливостей для жінок і чоловіків — і конкретних кроків для цього — викликає ненависть. Цьому треба протистояти, як Регіне Гільдебрандт, яка ніколи не ігнорувала людей, вона сприймала їх серйозно.