Елізабет фон Папп – перша жінка-водій таксі у Берліні

На початку XXI століття важко повірити, що був час, коли жінка за кермом вважалася винятком, бо дамам не дозволяли керувати авто. Але це дійсно так, аналогічні закони діяли у багатьох країнах. У Німеччині жінки взагалі були у правах сильно обмежені, тому таке явище як жінка-водій таксі на початку XX століття у Берліні викликало неабиякий ажіотаж. Цю суто чоловічу професію першою у Німеччині освоїла фрау Елізабет фон Папп, чим зламала чимало стереотипів і довела, що дама може впоратися з машиною не гірше за чоловіка. Більше на berlinka.info.

Заборона на водіння авто

Щоб краще зрозуміти, чому така увага приділяється звичному для сучасних мешканців Німеччини явищу, як жінка-таксистка, варто згадати, що на початку XX століття німкеням взагалі забороняли водити машину. Дослідники називають причиною ідеологічні міркування, бо керування автомобілем було суто чоловічим привілеєм, Максимум, на що могла розраховувати фрау, це на керування з офіційно оформленим дозволом від чоловіка, батька або брата.

Але все ж таки сміливі жінки, котрі добивалися дозволів та вміли керувати машиною були й до Першої світової війни. Їх у Німеччині називали “екзотичними жінками”, а згодом – амазонками. Та якщо до дами за кермом їхньої сімейної автівки берлінські чоловіки ще могли поставитися поблажливо, то тій, яка наважилася посягнути на суто чоловічу тоді професію таксиста довелося нелегко.

Мужнє рішення фрау фон Папп

Фото: сувенірна листівка з Елізабет фон Папп

Німкеня угорського походження Елізабет фон Папп увійшла в історію Берліну, як перша жінка-таксистка не лише міста, а й усієї Німеччини. Вона не мала на меті шокувати громадськість, все було набагато простіше. У Елізабет помер чоловік і, щоб прогодувати дітей, довелося освоїти малознайому до того справу. Історія замовчує, чому фрау не обрала якесь суто жіноче заняття, однак факт залишається фактом. У березні 1908 року фрау фон Папп вперше виїхала на свій перший виклик таксі за кермом автомобіля “Adler”. Це було настільки шокуючим для громадськості явищем, що її поїздку по Кантшрассе зафіксували на світлині. А згодом з успіхом продавали зображення на сувенірних листівках.

Освоєння чоловічої професії

Вести машину на початку минулого століття було набагато складніше, ніж сучасну модель з автоматичним керуванням. Щобільше, треба було мати швидку реакцію, добре лавірувати на моторизованому екіпажі берлінськими вулицями, заповненими двоповерховими автобусами, конками та іншими засобами пересування. І відповідати за безпеку пасажирів, не поступаючись місцем на дорозі та витримкою іншим колегам. Але фрау Елізабет це змогла й швидко довела, що жінки здатні керувати машиною анітрохи не гірше, ніж чоловіки. Якщо не краще.

Водити автівку жінка навчилася у Берлінській школі водіїв таксі, яка була частиною технічного коледжу “Електра”. Фрау фон Папп довелося докласти чимало зусиль, щоб довести поліції свою компетентність та впоратися зі складними тестами. І все ж таки Елізабет отримала ліцензію водія таксі з таксометром № 3962, яку їй дали 31 жовтня 1907 року. Разом із синьою формою та кепкою берлінських таксистів.    

Реакція громадськості

 

Звісно, що жінка за кермом привернула увагу газетярів не лише у Німеччині. Лондонська газета опублікувала репортаж під заголовком “Ніхто, крім порядних, не заслуговує на плату за проїзд” разом із першою світлиною фрау на виїзді. Не всі правильно написали ім’я таксистки, а один жартівник навіть запропонував варіант “Frau von Pip-pip”.

Що стосується колег, то нападок та образ жінка теж почула чимало, але намагалася не звертати на це уваги. У неї була мета, заради якої все терпіла – заробити гроші для дітей. До речі, перше замовлення фрау фон Папп отримала від готелю “Kaiserhof” ще у 1907 році, щоб возити приватних пасажирів на транспорті від компанії “Bedag”. Ще їй пропонували супроводжувала багатьох жінок у тривалих автомобільних поїздках, виконуючи одразу 2 ролі: водія та гувернантки.

Завершення кар’єри фрау фон Папп

 

Фото: світлина таксистки фон Папп у журналі “De Prins”

Після того, як керівництво автопарку переконалося, що Елізабет їздить без зауважень, їй почали давати більше клієнтів. За першу 10-годинну зміну вона заробила понад 6 фунтів марок. Можливо так склалося ще й тому, що чимало берлінців хотіли побачити саме жінку за кермом та оцінити її здібності. Власники таксопарку навіть збиралися найняти ще й інших жінок-таксисток, але згодом все ж таки передумали.

Після Елізабет ліцензію змогла отримати лише берлінка Мета Остцеха, а ще 20 жінкам, які подавали заяви, поліція відмовила на тій підставі, що вони не мають достатньо досвіду, аби керувати таксі. А невправність спричинить небезпеку на вулицях для водіїв та пішоходів. Свою кар’єру таксистки фрау Папп завершила у січні 1908 року. Незабаром залишила цю роботу і її колега Мета Остцеха, своє рішення пояснила тим, що вже не в змозі витримувати велике навантаження. Втім, масового наслідування прикладу Елізабет у Берліні не трапилося, освоювати професію водія автівки німкені почали лише після Другої світової війни.

Наслідки сміливого рішення фрау Елізабет

Приклад фрау Елізабет почали наслідувати в інших країнах, жінки-водійки автівок почали з’являтися на початку минулого століття в Америці, Великобританії, Росії. Саме першопрохідниці зуміли зламати стереотипи, що жінки керують машиною гірше за чоловіків. Таке бачення сформувалося тому, що дами рідко сідали за кермо, і не тому, що погано водили, а через те, що не мали на те дозволу. 

Пізніше проведені дослідження довели: жінки поводяться на дорозі обережніше за чоловіків, рідко потрапляють в аварії, сумлінніше дотримуються правил дорожнього руху, не перевищують швидкість. А ще виявляють більше терпіння та уваги за кермом, краще здатні впоратися з багатьма завданнями водночас, що дуже важливо за умов щільного руху. Не кажучи вже про те, що жінкам не притаманні агресивні маневри чи прагнення дістатися до місця наввипередки зі знайомими водіями, чим часто грішать чоловіки. І якщо казати про стан автівок, то стежать за ними краще, не забувають про профілактику та технічні огляди.

Звісно, трапляються й виключення серед сучасних леді. Однак головним є те, що приклад Елізабет фон Папп відкрив можливість для багатьох жінок добиватися визнання у будь-якій професії. Навіть у суто чоловічій.

...