Зала спортивної слави Німеччини – особливий сайт для країни, це віртуальне місце, де зазначені імена найкращих німецьких спортсменів, тренерів та організаторів. У 2020 році таких осіб нараховувалося 118, серед них – чемпіонка світу, дворазова Олімпійська чемпіонка, чотириразова чемпіонка Європи та 20-разова чемпіонка НДР зі спортивної гімнастики Карін Бюттнер-Янц. Унікальність цієї особистості ще й у тому, шо після завершення спортивної кар’єри вона стала відомим лікарем. Докторський ступінь здобула за створення штучного диска хребта, відомого як диск Шаріте. Понад 20 років працювала головним лікарем у клініках Берліну, створила фонд “Spinefoundation”. А стартом до успіху стала спортивна гімнастика. Більше на berlinka.info.
Виховання майбутньої чемпіонки
Карін Бюттнер-Янц народилася у лютому 1952 року у Люббені на території Східної Німеччини. Першим тренером дівчинки став батько, вчитель фізики та спорту в узагальненій школі Гвідо Янц, який намагався передати доньці всі важливі вміння. Пізніше фрау Карін згадувала, що батько дуже любив гімнастику і прагнув спробувати власну методику тренувань з дитиною. Дівчинці дуже подобалися заняття, вона відвідувала їх із задоволенням. Помітивши великі здібності доньки, Гвідо Янц записав її до дитячо-юнацької спортивної школи у Форсті, коли малій виповнилося 10 років.
Карін розповідала журналістам інтернет-видання “Hu-berlin.de”, що жити там доводилося повний тиждень, додому потрапляла лише у вихідні. Доводилося їздити й на змагання. Ритм, коли треба було чергувати навчання й тренування був досить напруженим, але Карін певна, що завдяки такій школі гартування вдалося досягти значних успіхів у майбутньому. Але подобалася дівчинці не лише спортивна гімнастика, а й медицина. Інтерес з’явився у 8-9 років, тоді ж розглядала альтернативу стати перекладачем, але невдовзі переконалася, що здібностей до мов немає. Тому ще підлітком вирішила таки зосередитися на медицині.
Перші спортивні успіхи
Перші 2 медалі на чемпіонаті Європи юна спортсменка здобула у 15 років. Тоді ж її визнали “Спортсменкою року” у НДР, хоча міжнародними досягненнями Карін похвалитися ще не могла. На Олімпійських іграх 1968 року вона виграла дві медалі: срібну у вправах на брусах та бронзову – у командному багатоборстві. Талановиту дівчинку відразу помітили на спортивному Олімпі, тренування стали більш напруженими, а виступи – відповідальнішими.
Набагато пізніше, коли відбувся розпад Радянського Союзу та падіння Берлінської стіни. Карін питали журналісти, чи досягла б вона таких успіхів, коли б виросла у Західній Німеччині. Спортсменка відповіла, що це не варто й порівнювати, бо дуже багато було різних факторів. Так, вагому підготовку забезпечив батько, але ж згодом треба було б все одно шукати тренера й команду. В тих умовах це було безкоштовно, а коли б йшлося за гроші, невідомо, чи змогли б батьки дозволити собі готувати Карін на такому ж рівні. Успіх – це питання не лише таланту, а й підтримки та умов тренувань. У випадку Карін – ще й поєднання зі шкільним навчанням. І всі ці складники у дитинстві та юності у неї були.
Рано відчули на собі юні спортсмени й політичні нюанси. Карін згадувала, що іноді почувалася дипломатом у спортивному костюмі. Її команда носила загальну німецьку емблему на Олімпійських іграх 1968 року в Мехіко, хоча формували тоді 2 команди зі спільними гімном, емблемою, прапором. Вперше самостійно НДР заявила про себе на Олімпійських іграх у 1972 році, і це не залишилося непоміченим у світі спорту. Так, у гімнасток була своя мета, всі спортсменки знали, хто чого вартий і на яку медаль можна розраховувати. Але особливі політичні умови ситуацію суттєво ускладнювали.
Шлях до спортивного Олімпу
Талант і наполегливість допомогли Карін піднятися на вершину успіху. У 1970 році на Чемпіонаті світу вона перемогла Людмилу Турищеву у виступі на брусах і здобула золоту медаль. Ще через 2 роки здивувала світ на Олімпійських іграх 1972 року, коли перевершила у фіналі відому радянську спортсменку Ольгу Корбут і здобула золоту медаль. До найвищої нагороди додала золото в опорному стрибку, срібні медалі в особистому та командному багатоборстві та бронзу у вправах на колоді.
І все це – лише у 20 років! Про феномен Карін Бюттнер (згодом додала прізвище чоловіка – Янц) тоді багато писала преса, її вдруге обрали “Спортсменкою року” і назвали найуспішнішою спортсменкою з НДР на Олімпійських іграх. Тоді ж чемпіонка отримала звання Заслуженого майстра спорту СРСР. На честь Карін навіть назвали спортивний елемент на брусах, який вона виконувала – “сальто Янц”. Вперше спортсменка його продемонструвала на спартакіаді “Динамо” у Східному Берліні у 1971 році. У розмові з журналістами “Hu-berlin.de” фрау Бюттнер-Янц згадувала, що цю вправу довго розробляли з тренером, потім практикувала її сама близько року. Знадобилося чимало зусиль, щоб освоїти цей елемент, йшлося не про креативність, а про технічну досконалість. Хоча виглядало все це дивовижним й загадковим трюком майже у повітрі.
Відмова від спортивної кар’єри
Цілковитою несподіванкою стала після перемоги на Олімпіаді відмова Карін продовжувати заняття спортом. Вона заявила про своє бажання вивчати медицину, про що мріяла з дитинства. За словами чемпіонки вона вже досягла своєї вершини спортивного Олімпу, тож надійшов час обрати іншу справу, яка поєднуватиметься з роботою, а не зі спортом. Сама Карін підкреслювала, що багато моментів компенсувала технікою, гімнастика дозволяла економити енергію і водночас залишатися гарною та естетичною. За словами фрау Бюттнер-Янц їй пощастило уникнути серйозних травм, бо гімнастика не є спортом на витривалість. Тому й на вивчення медицини сил ще залишалося цілком достатньо.
Поєднання навчання зі спортом
Фото: Гумбольдтівський університет, де навчалася Карін Бюттнер-Янц
Мало хто знав, що студенткою Гумбольдтівського університету Карін стала ще під час будування спортивної кар’єри. Змагання з навчанням поєднувала протягом 1,5 років, тільки паралельно з підготовкою до Олімпіади 1972 року дівчина складала 2 предмети. Карін згадувала, що після Олімпіади була поїздка на нагородження медалістів, коли її команда успішно здобула 5 медалей в індивідуальній та командній першості. Потім – двотижнева поїздка до Японії й гімнастичне шоу в СРСР. Тому довелося надолужувати згаяне за перший семестр, навчалася й під час канікул.
Нелегким випробуванням для спортсменки став Всесвітній фестиваль молоді та студентів, який проходив у Берліні влітку 1973 року. Те, що Карін обрали виконувати вправи на вершині піраміди, і вона утримувалася у повітрі на висоті 10-11 метрів було лише першим навантаженням. Бо така демонстрація вимагала високого рівня підготовки й тривалих тренувань. А другим навантаженням став іспит з хімії, який довелося складати на другий день після Всесвітнього фестивалю. Готувалася Карін у перервах між тренуваннями. Вона була дуже вдячна викладачам, які допомагали й підтримували, знаходили час, щоб проводити заняття індивідуально. Завдяки цьому молода спортсменка змогла згодом продовжити навчання у звичайному режимі після того, як пішла зі спорту.
Успіхи у медицині
На цьому можна було б поставити крапку, але все ж таки варто згадати досягнення фрау Бюттнер-Янц у медицині. Бо вони – надзвичайно вагомі й важливі не лише для Німеччини. Разом із колегою Куртом Шеллнаком Карін розробила штучний диск хребта, який отримав назву “диск Шаріте”. Потім продовжувала новаторську роботу, їй належить понад 270 наукових публікацій, доповідей, патентів, зокрема на новітнє покоління штучних дисків для шийного та поперекового відділів хребта. За цю роботу Карін отримала у 1986 році Національну премію в галузі науки та техніки.
Працювала у багатьох лікарнях Берліну, у 2016 році професор Бюттнер-Янц здобула ступінь магістра ділового адміністрування у Берлінському університеті прикладних наук. На думку фахівців розробка штучного диску відкрила нову еру в хірургічному лікуванні міжхребцевих дисків. У 2008 році фрау Карін обрали президентом Міжнародного товариства сприяння хірургії хребта і президентом Всесвітнього конгресу спінальних хірургів.
Нагороди й підсумки
Сама Карін Бюттнер-Янц у 2020 роках анітрохи не шкодувала за своїм вибором. Певна, що все зробила правильно. У розмові з журналістами відзначала, що для неї стало великою честю увійти до переліку спортсменів Міжнародної зали слави гімнастики в Оклахома-Сіті у 2003 році. Як і введення до віртуальної Зали спортивної слави Німеччини, Берлінський орден за заслуги, Золотий орден заслуг перед батьківщиною, отримані у 2011 році. І нагорода Міжнародного олімпійського комітету за видатні спортивні та академічні досягнення, отримана у 1987 році, теж посідає почесне місце серед відзнак. І все ж таки всі вагомі титули у минулому: чемпіонка світу, дворазова Олімпійська чемпіонка, чотириразова чемпіонка Європи та 20-разова чемпіонка НДР зі спортивної гімнастики.
Себе позиціонує як лікарку та науковицю, директорку ортопедичної клініки “Vivantes Klinikum Hellersdorf”. Засновницю фонд “Spinefoundation”. Єдине, що поєднує зі спортом – катання на гірських лижах, але фрау Карін обирає безпечні траси. Жартує, що не хоче бути власною пацієнткою. Завжди рада бачити й консультувати колишніх і нинішніх спортсменів, а такі звертаються дуже часто. Карін Бюттнер-Янц нерідко питають про юнацькі спортивні успіхи, але вона не дуже любить цю тему. За її словами є час для минулого і для майбутнього. Хоча згадати моменти слави завжди приємно, бо вони – результат напружених тренувань і титанічної праці у спортивних залах.